Фрезерування – це один із видів механічної обробки, що здійснюється на металорізальних верстатах шляхом зрізання з поверхонь заготівлі певного шару металу – припуску. Механообробка металів на верстатах фрезерної групи, обладнаних системою ЧПУ, застосовується в промисловості не так давно, як може здатися на перший погляд. Автоматизувати операції управління металообробним обладнанням вдалося завдяки динамічному розвитку науки та технічним досягненням, що впроваджуються у виробництво.
Перш ніж приступити до обробки деталі в цілому, технолог повинен чітко уявити технічні вимоги, що до точності та складності операцій, які потрібно здійснити, послідовність і способи обробки поверхонь деталі, способи встановлення заготовок на верстаті, необхідні пристрої та інструменти, режими різання. Весь цей перелік професійних питань визначає теоретичний зміст технологічного процесу, який у вигляді технологічної карти є керівним документом для практичної діяльності працівників підприємства.
Технологічний процес, будучи основою організації та планування виробничої ділянки, цеху та підприємства в цілому, суттєво впливає на економічні показники роботи виробничого колективу та рентабельності підприємства. Тому він повинен забезпечувати не тільки необхідну якість виробів і високу продуктивність праці, але також найменші матеріальні витрати, пов'язані з його здійсненням.
Першим кроком є ​​створення віртуального уявленя кінцевого продукту програмного забезпечення САПР. Існує безліч потужних програм CAD-CAM, які дозволяють користувачу створювати необхідний G-код для обробки. Код доступний для перевірки та зміни, якщо необхідно, відповідно до можливостей машини. Крім того, інженери-технологи можуть змоделювати весь процес різання за допомогою такого програмного забезпечення. Це дозволяє перевіряти помилки у дизайні, щоб уникнути створення моделей, які неможливо виготовити. G-код можна також написати вручну, як це робилося раніше. Однак це значно подовжує весь процес.

Після підготовки технологічної карти виготовлення деталі починається пошук та придбання заготовки, якщо вона відсутня на складі. Потрібно здійснити розрахунок щоб згодом виконати правильний розкрій. Практично завжди треба враховувати, що після розкрою листа, або різання кола, залишаються не затребувані залишки. На це требо звертати увагу щоб замовити правильну кількість. Для планування розкрою є багато допоміжних програм. Далі пошук постачальника, зараз їх чимало, тож важливо знайти надійного. Потім визначитися з ціною, тут теж треба бути уважним, оскільки є адекватні ціни, а є й не дуже. Наступний етап – логістика. Домовиться з відправником про належну упаковку та погодити терміни готовності до відвантаження. Після того, як заготовку доставили, проводиться вхідний контроль на відповідність, та процедури складського обліку. Тільки після цього матеріал доступний виробництва. Слюсар виконує різку матеріалу на заготівлі.

• Фрезерування торців та площин. Як правило, торцеве фрезерування використовується для створення плоских поверхонь і контурів на готовій деталі.
• Обробка контурів. Фрезерування контурів відноситься до операцій в яких верстат створює траєкторію різання уздовж вертикальної або похилої поверхні на заготівлі, що включає нерівні поверхні і криволінійні контури. А так само простіші операції -
• Фрезерування уступів, пазів, зняття фасок і задирок. Можливо виготовлення деталей із зігнутими і плоскими поверхнями. Цей вид операції включає велику різноманітність підоперацій:

• Свердління. Застосовують для одержання наскрізних та глухих отворів у суцільному матеріалі для заготівлі спіральним свердлом.Розсвердлювання. Вид обробки призначений для збільшення діаметра раніше просвердленого отвору.
• Зенкерування. Застосовують для обробки глухих та наскрізних отворів, попередньо підготовлених свердлінням або отриманих у заготовках литтям, куванням або штампуванням.
• Розгортання. Застосовують для остаточної обробки циліндричних та конічних отворів, зазвичай після зенкерування або розточування.
• Зенкування. Застосовують для отримання конічних та циліндричних заглиблень під головки гвинтів та болтів у попередньо оброблених отворах.
• Цекування. Використовують для обробки плоских поверхонь з боку торця отвору, які є опорними поверхнями під закріплення деталі. Цей вид обробки забезпечує перпендикулярність осі отвору до опорної поверхні.
• Нарізання різьб. Машинний метод (на верстатах) використовують для нарізання різьб трикутного, або іншого профілю, всіх розмірів у наскрізних та глухих отворах.
• Розточування. Як правило, застосовують для обробки отворів великих розмірів, попередньо підготовлених свердлінням або одержаних в заготовках литтям, куванням або штампуванням, а також отворів нестандартних розмірів, для яких відсутній осьовий інструмент. Найчастіше розточування використовують для обробки отворів у корпусних деталях.
• Розгортання. Застосовують для остаточної обробки циліндричних та конічних отворів, зазвичай після зенкерування або розточування.